Одразу після перемовин законодавці США виключили з оборонного бюджету санкції проти “Північного потоку-2” та суверенного держборгу Росії.

Другі великі перемовини Джо Байдена з Володимиром Путіним позаду. Стартували вони майже вчасно і тривали дві години. Перші новини про початок віртуального саміту з’явилися о 17:15 (за Києвом), що на 15 хвилин пізніше, ніж було заплановано. Перші хвилини розмови оприлюднили російські ЗМІ. З відео чути, як Байден вітається з Путіним, піднявши обидві руки догори, висловивши сподівання побачитися вживу на саміті G20 (“Великої двадцятки”) в Індонезії у вересні 2022 року.

Натомість Путін хоче зустрітися з Байденом вже в січні. Принаймні це відчайдушно ретранслює російська пропаганда. Ціль зрозуміла – влаштувати “Ялту-2” – новий перерозподіл світу за сферами впливу. Про свої “хотєлкі” Путін заявив відкрито: укласти пакт щодо нової архітектури безпеки в Європі, який сформує безнатівську буферну зону безпеки навколо Росії. А це, за задумом Кремля, гарантії невступу України до НАТО.

ТСН.ua стежив за перебігом віртуальних перемовин лідерів США та Росії, і проаналізував перші підсумки другого великого саміту Байдена та Путіна.

Перші заяви сторін

Не треба недооцінювати Путіна. Це мають нарешті зрозуміти по той бік Атлантики. Вже вдруге Кремль випробував перевірену тактику: хочеш влаштувати саміт із найсильнішою державою світу – стягуй війська до кордонів України. Так було навесні, коли Байден першим зателефонував Путіну, а потім зустрівся з ним у Женеві (хоча до цього назвав його вбивцею), так сталося і зараз.

Історія повторюється не тільки цим. Прямо під час перемовин Байдена та Путіна видання Bloomberg повідомило, що США домагатимуться від Німеччини згоди на зупинку введення в експлуатацію “Північного потоку-2” у разі вторгнення Росії в Україну. Звучало доволі обнадійливо. Проте обіцяти – не значить одружитися. Тобто, вимагати – не значить запровадити санкції проти російсько-німецького газогону, які б зупинили його сертифікацію.

На червневий саміт із Путіним у Женеві Байден їхав із неабияким подарунком – згодою на добудову “Північного потоку-2”. Звичайно все це подавалося як прощальний подарунок Ангелі Меркель, яка залишає посаду канцлерки. Не в останню чергу це ще й була спроба Вашингтона заручитися підтримкою Берліна у “війні” проти Китаю. Проте зараз лунають гіпотези, що адміністрація Байдена можливо хоче заручитися такою самою підтримкою Москви, здавши Україну Росії.

За дивним збігом обставин, одразу після закінчення онлайн-саміту Байдена з Путіним, який тривав дві години, ЗМІ повідомили, що американські законодавці прибрали з оборонного бюджету США на наступний рік санкції проти “Північного потоку-2”, заборону на придбання американцями російських суверенних боргових зобов’язань та персональні санкції проти 35 росіян. 

Також цікаво, що перші відео та фото зустрічі опублікувала саме російська сторона. Американці ж нічого не оприлюднювали аж до закінчення перемовин. Світлини свідчать, що переговори лідерів США та РФ відбувалися один на один. Навіть перекладачі були в окремій кімнаті, принаймні з російського боку. В кабінеті Байдена, судячи з фото, яке оприлюднила американська сторона, був держсекретар Ентоні Блінкен та інші високопосадовці.

Першим свою версію розмови опублікував саме Білий дім. У пресрелізі мовиться, що Джо Байден висловив глибоке занепокоєння США та європейських союзників з приводу ескалації збройних сил Росії, які “оточують Україну”, та “чітко дав зрозуміти, що США та союзники відповідатимуть сильними економічними та іншими заходами у разі військової ескалації”.

Також під час розмови з російським лідером президент США підтвердив свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, закликав до деескалації та повернення до дипломатії. Обидва президенти дали доручення своїм командам продовжити діалог з приводу ситуації довкола України. Як зауважили в Білому домі, США зроблять це у тісній координації з союзниками та партнерами.

Чи йдеться можливо про приєднання США до нормандського формату або поновлення переговорного треку за лінією заступниці держсекретаря Держдепу Вікторії Нуланд із заступником голови російської Адміністрації президента Дмитром Козаком (такий майданчик у Нуланд вже був із Владиславом Сурковим – архітектором окупації Криму та подальшої інтервенції на Донбас), наразі невідомо.

Проте, що можна сказати напевно, так це те, що Путін наполягатиме на особистій зустрічі з Байденом на початку наступного року одразу після великого саміту демократій, який відбудеться за ініціативи президента США 9-10 грудня. Туди, нагадаємо, Путіна не запросили, проте запросили Володимира Зеленського.

Чому Путін домагатиметься особистої зустрічі з Байденом так швидко?

  • По-перше, він не дуже довіряє такого роду відеорозмовам зі світовими лідерами, як-то минулий саміт із Байденом. За чутками, нагадаємо, у Путіна навіть немає особистого мобільного телефона.
  • По-друге, напевно, він вже готується до чергового переобрання 2024 року. У цьому є певний символізм. Адже, нагадаємо, саме 2014 року він окупував Крим та вдався до військової інтервенції на Донбас. Невже він не захоче закріпити свої “успіхи” 10 років потому?

Проте, можливо, й самому Байдену це може бути вигідно? Минулого місяця провідні американські медіа зарясніли повідомленнями, що рейтинг схвалення роботи очільника Білого дому впав нижче 40%. Це серйозне падіння на тлі критики після недолугого виходу США з Афганістану та економічного падіння. До того ж, досі в Конгресі та Сенаті не вщухає критика щодо помилкового рішення адміністрації Байдена дозволити Росії добудувати “Північний потік-2”. Тому, можливо, за рахунок України це така спроба реабілітуватися?

За дві години по закінченню онлайн-перемовин свою версію розмови оприлюднив і Кремль. Цей пресреліз виявився довшим за повідомлення Білого дому, де йшла мова про союзництво двох країн у роки Другої світової, мовляв, воно має бути прикладом для налагодження контактів та спільної роботи в сьогоднішніх реаліях.

Москва зазначила: розмова мала відвертий і діловий характер, проте підкреслила, що Байден акцентував нібито “загрозливий” характер пересування російських військ поблизу українських кордонів і позначив санкційні заходи, які США та їхні союзники були б готові застосувати у разі подальшої ескалації ситуації.

Нагнітання ситуації

Буквально за кілька хвилин до початку онлайн-перемовин, телеканал CNN з посиланням на пів дюжину джерел, повідомив, що адміністрація Байдена вивчає варіанти потенційної евакуації американських громадян з України, якщо Росія піде на широкомасштабне вторгнення. Плануванням займається Пентагон.

Водночас телеканал повідомив, що в понеділок на дуже “затьмареному” брифінгу заступниці держсекретаря Вікторії Нуланд для сенаторів, окресливши розроблений пакет “ядерних санкцій” проти Росії в разі її вторгнення в Україну, вона фактично визнала, що США є досить обмеженими у варіантах стримування Кремля.

“Досі неясно, чи ухвалив Путін рішення про вторгнення в Україну. Але він зібрав достатньо сил, техніки та боєприпасів поблизу кордонів України, щоб перейти до наступу в найкоротші терміни”, – зазначає CNN.

Чому з’явилася така публікація телеканалу? У цій же статті журналісти зазначають, що адміністрацію США сильно критикували за невдалу евакуацію своїх військових, дипломатів та громадян з Афганістану, тому вони не хочуть повторити ту саму помилку. Проте, хіба можна порівнювати Афганістан з Україною? Можливо, така аналогія у американських журналістів виникла після заяви члена комітету із закордонних справ, сенатора-демократа Кріса Мерфі, який сказав, що “Україна для Росії може стати новим Афганістаном”?

Протягом останніх майже двох місяців американська преса підвищувала градус інформаційної напруги, повідомляючи про підозріле скупчення російських військ біля українських кордонів. ТСН.ua повідомляв, що Київ до такої істерії в американських ЗМІ ставився підозріло. Проте згодом включився в медійне протистояння, неочікувано назвавши дати ймовірного нападу росіян – кінець січня – початок лютого. А міністр оборони Олексій Резніков днями навіть заявив, що у випадку широкомасштабного вторгнення Росії буде “кривава різанина”.

За кілька днів до онлайн-зустрічі Байдена з Путіним The Times написала, що очільник Білого дому має грати з хазяїном Кремля в покер: Путін, як “дон мафія”, спочатку створює проблему, а потім пропонує за певну ціну її вирішити, тому Сполученим Штатам треба йти у контрнаступ.

The New York Times натомість повідомляла, що за рахунок України Путін прагне виправити “історичну несправедливість – вражену психіку росіян після розпаду СРСР”. Проте не всі американські автори були такими лояльними до українців. Видання The Boston Globe у статті “Найкращий сценарій розвитку подій в Україні” зазначало, що США варто виступати за військовий нейтралітет України, а не підтримувати її членство в НАТО.

Мовляв, Україна може стати “слов’янською версією Австрії чи Фінляндії”. Це вже не перша спроба нав’язати Україні так звану фінляндизацію. Саме це вже давно відчайдушно пропагує Москва. І, за дивним збігом обставин, про це буквально напередодні онлайн-саміту Байдена з Путіним висловився голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер. Проте нейтралітет не зупинить війну. Варто нагадати, що 2014 року, коли Росія окупувала Крим і розпочала військову інтервенцію на Донбасі, Україна була позаблоковою.  

Дуже дивно з боку колишнього заступника міністра закордонних справ Німеччини чути про фінляндизацію України. Адже Путін продовжує стверджувати, що Захід обдурив Росію, начебто знехтувавши усною обіцянкою не розширювати НАТО на Схід в обмін на об’єднання Німеччини 1990 року. Тому через 30 років Путін хоче передомовитися із Заходом, влаштувавши “Ялту-2”. І хто, як не німці, мали б заперечити Москві.

Від IndexUkraine

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *